понеділок, 16 листопада 2015 р.
неділя, 15 листопада 2015 р.
середа, 11 листопада 2015 р.
вівторок, 3 листопада 2015 р.
четвер, 29 жовтня 2015 р.
Опис методики
Об'єктивний процес зв'язку між науками знаходить відображення і в процесі
навчання історії в школі. Цього вимагає не тільки принцип науковості, а й ті
завдання, які ставляться перед шкільним курсом предмета . Зокрема, формування критичного
історичного мислення неможливе без
встановлення й виявлення всебічних
зв'язків між суспільними
процесами.
У
залежності від пізнавальних цілей використання міжпредметних зв'язків
відбираються методи і прийоми їх здійснення, формулюються запитання і завдання
для учнів. Загальне тематичне планування використання міжпредметних
зв'язків на уроках історії може виглядати
так:
Тема «...................» Клас «................»
Тема «...................» Клас «................»
1.Основні предметні поняття й уміння
2.Зв'язок з іншими
предметами (який предмет)
а) суміжні поняття
б) Вміння
в) факти
2.Методи і прийоми навчання(технології
навчання )
3.Наочні посібники
4.Міжпредметне завдання (може
використовуватися на різних етапах уроку ;можуть бути випережувальними або
задаються на домашнє завдання )
З
метою покращення якості застосування міжпредметних зв’язків та збагачення самого вчителя новими
знаннями варто застосовувати слідуючий
алгоритм попередньої підготовки і
створення міжпредметного завдання для
учнів :
●Зіставляємо програми з історії та
інтегрованих дисциплін, відшукуємо суміжні теми.
Найкраще
, якщо складена інтегрована програма буде використовуватись вчителем історії надалі і обов’язково повинна поповнюватись новими
матеріалами.
● З’ясовуємо, з яким видом інтеграції
маємо справу (спадкоємна, синхронна чи випереджальна). Точне визначення виду
інтеграції дозволить підібрати варіант завдання,освітню технологію його розв'язання .
Наприклад: при опрацюванні тем з історії України 11 кл.«Україна у період
загострення кризи радянської системи (середина 1960-х — початок 1980-х років)», «Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України» варто
скористатися спадкоємними , двосторонніми
міжпредметними зв’язками із всесвітньою історією, використавши фактичні знання
з теми
«СРСР. Нові незалежні держави» ( всесвітня історія 11 кл.),
односторонніми з інформатикою для використання уміння учнів складання презентації до творчого проекту , односторонніми , спадкоємними з українською мовою для виконання торчого
завдання типу : написання листів - звернень до органів влади(відкриті
звернення-протести дисидентів) ,
створення програм діяльності групи із захисту прав людини і т. д.
Найкраще реалізуються такі види зв’язків при
застосуванні інтерактивних вправ «Займи
позицію», «Мікрофон», робота в групах та технології навчального дослідження .
Навчальне дослідження ефективне за умови
дотримання таких технологічних циклів:
•
формулювання
теми навчального дослідження та розробка
робочої гіпотези;
•
визначення
мети, завдань, об’єкта й предмета дослідження;
• виконання
теоретичних та прикладних досліджень;
•
оформлення звіту про виконану дослідну роботу.
Застосування сучасної освітньої
технології - методу проектів також дозволяє реалізовувати різнотипні
зв’язки історії з іншими навчальними дисциплінами. Види учнівських проектів у цьому випадку можуть бути за змістом :
- монопредметним (виконується на матеріалі
всесвітньої історії за тематикою «Політичний портрет лідера », «Вплив особи на
життя держави (на прикладі діяльності дисидентів) »; ін..
- міжпредметним
(інтегрується суміжна тематика декількох предметів, наприклад географія,
історія, іноземна мова, інформатика);
- поточним, коли
на самоосвіту і практичну діяльність учня виноситься із навчального курсу лише частина
змісту навчання, а знання у значній мірі відомі з іншого предмету. Наприклад :
«Чорнобильська катастрофа»історія -географія, «П.Шелест і В.Щербицький: протилежність
чи ні?»історія- українська мова .
У випускних
класах підбір тем для інтеграції може бути досить широким . Наприклад : під час
вивчення тем Розділу II. Країни Західної Європи (1945 – поч. ХХІ ст.) «Німеччина»,
«Велика Британія», « Франція»і ін.
можна асоціювати знання учнів майже з усіх предметів: іноземної мови (частина
уроку може подаватися іноземною мовою);рідної мови (правопис географічних назв,
переклад назв географічних об’єктів на рідну мову); зарубіжної літератури
(уривок із художнього твору, де подається
пейзаж країни
, опис виучуваних історичних подій ; вірші поетів відповідної країни ;
● Ознайомлюємося
із теоретичним змістом матеріалу конкретного уроку як в контексті історії, так
і інтегрованих тем. Цей етап є вирішальним у підготовці до створення міжпредметного
завдання.
● Залежно від виду інтеграції та ступеня
важливості кожної інтегрованої дисципліни складаємо міжпредметне завдання.
Прикладом такого завдання може бути пропозиція розв’язати
історичне рівняння чи вираз (зв'язок з математикою); скласти чи розв’язати
тестові завдання за допомогою комп’ютерних програм або захист власного проекту
– презентації (зв'язок з інформатикою), створити ілюстрований міні-проект на паперових носіях (для учнів
5-6 класів ).
Міжпредметні завдання обов'язково мають бути
диференційованими . Такий підхід
необхідний для створення ситуації
«успіху», що вбереже учня від комплексу меншовартості і можливих негативних
емоцій на уроці історії
Міжпредметні зв"язки на уроках історії
Аналіз
публікацій на згадану тематику дає змогу зробити висновок, що питання
використання міжпредметних зв'язків
на уроках історії та завдань такого
типу є недостатньо дослідженим на сьогодні.
Зазвичай, такі завдання розглядаються в контексті загальних запитань, їх
пізнавальних можливостей. Дидактика визначає реалізацію міжпредметних
зв'язків як один
із основних принципів викладання суспільно- гуманітарних наук , який
забезпечує слідуючі функції навчання під час уроків історії :
-
методологічні :формування в учнів сучасних уявлень про цілісність
і розвиток суспільства
-
Освітні
:формуються такі якості знань
учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Міжпредметні зв'язки
виступають як один із важливих засобів розвитку історичних понять, сприяють засвоєнню
зв'язків між ними та загальними поняттями.
-
Розвиваючі : розвиток творчого мислення учнів, формування їх пізнавальної активності, самостійності та
інтересу до вивчення соціально- політичних процесів .
-
Виховні : реалізація комплексного підходу до виховання почуття патріотизму .
Одним
з основних успішних шляхів реалізації міжпредметних зв'язківна уроках
суспільно-гуманітарного циклу є
тематичне об'єднання кількох уроків, .Такі навчальні заняття займають три-чотири години,
учитель історії може їх вести тоді , коли : 1)вільно володіє необхідним матеріалом з
потрібної навчальної дисципліни , 2)
добре вивчив складові поняття з
міжпредметної теми .
Всі
предмети шкільного циклу можна в тій чи іншій мірі поєднати з історією.
Найбільш розповсюдженими для інтеграції на уроках історії є такі дисципліни:
географія, правознавство, « людина і світ» , українська література,українська
мова , світова література, художня культура, музичне мистецтво, математика.
Найчастіше використовуються внутрішньопредметні зв’язки «історія України»
– «всесвітня історія». Наприклад: історія України 8 клас -тема «Правобережна та Лівобережна
Гетьманщина в 60—80-х рр. XVII ст.»
( синхронні зв'язки – «Росія наприкінці XVII – на початку XVIII ст.»
(всесвітня історія, 8 клас) та випереджальні – «Пантелеймон Куліш «Чорна рада»»
(українська література, 9 клас)). Історія України 11 кл .- тема «Україна в
умовах десталінізації» синхронний зв'язок – «СРСР. Нові незалежні
держави»(весвітня історія 11 кл.)
Під
час викладання «Вступу до історії» 5 клас доцільно
взаємопоєднання знань: тема «Відлік часу
в історії. Лінія часу. Cтоліття, тисячоліття. » (математика- синхронні зв'язки- «Натуральні
числа. Відрізок. Вимірювання і побудова відрізка. Промінь, пряма. Координатний
промінь»). Тема «Київська
держава часів Володимира Великого
та Ярослава Мудрого»(українська література 5 кл. –теми «О. Олесь
(Кандиба )Заспів”, “Україна в
старовину”, “Початки Києва”, “Аскольд і Дір”, “Ярослав Мудрий”, “Княжа Україна”,
“Повість минулих літ” — найдавніший
літопис нашого народу та ін..)
При
проведенні бінарних чи міжпредметних уроків, як зауважив М.
Добриця, на уроках історії вчителі як правило надають перевагу
лекції , театралізованим дійствам або ж поділу учнів на групи, кожна з яких представляє окрему дисципліну. З одного боку необхідні зв’язки реалізовуються , а з іншого –
відсутній необхідний рівень дослідницької та самостійної роботи учнів на уроці,
чи підготовці до нього . Тому, варто спрямовувати діяльність учнів на створення
міжпредметних проектів , презентацій
(зв'язок із інформатикою), анкет – опитувальників , завдань групового
пошукового характеру , що мають
практичне значення (Наприклад : Скласти карту туристичного маршруту “Пам’ятки художньої
культури рідного краю” (колективна робота ).Історія України 9 клас- художня
культура 9 кл.).Реалізації такої
навчальної мети сприяє застосування сучасних освітніх технології : комп’ютерно-орієнтовані
,розвивального навчання, розвитку критичного мислення , метод проектів, розв’язок винахідницьких задач, інтерактивні технології та додатково забезпечує рівні , партнерські відносини «учитель –учень»
у навчально- виховному процесі (Див.Сучасні освітні технології- Укладач Каліта
В. В.Харцизьськ 2010 ).
Міжпредметні зв"язки в сучасній школі
1.Загальна характеристика міжпредметних зв’язків
у сучасній школі
У
сучасній системі наук чітко намітився процес взаємного проникнення і зв'язку
між науками. Це цілком об'єктивний процес, який обумовлений єдністю
навколишнього світу. Розвиваючись, кожна наука не лише поглиблює свої знання
про природу,суспільство але і розширює
межі своїх досліджень. Внаслідок цього відбувається взаємне проникнення наук і
виникнення межових, гібридних наук - біофізики, фізичної хімії, фізичної
географії і т.п.
Міжпредметні зв'язки - це дидактична категорія, яка відображається у
взаємозв'язаному і взаємообумовленому вивченні навчальних предметів у школі.
·
узгоджене в часі
вивчення різних навчальних дисциплін з метою їх взаємної підтримки;
·
обґрунтовану послідовність у формуванні
понять;
·
єдність вимог до
знань, умінь і навичок;
·
ліквідацію невиправданого
дублювання в змісті навчальних предметів;
·
показ спільності
методів, які застосовуються в різних дисциплінах (генералізація знань);
·
розкриття
взаємозв'язку природних, суспільних явищ;
Класифікація міжпредметних
зв'язків
Є
декілька підходів до класифікації міжпредметних зв'язків . Однією із найвідоміших стала класифікація К. Баханова. Вчений виділяє:
1. За складом : змістові - за
фактами, поняттями ,законами , теоріями , методами
наук
операційні - за
формуванням навичок, умінь і
розумових операцій
організаційні- за формами і способам організації навчально-вихов –
ного процессу
2. За напрямом : односторонні- прямі;
двосторонні - зворотні,
двосторонні - зворотні,
багатосторонні- або
відновлювальні
3. За способом взаємодії
хронологічні - спадкоємні , синхронні ,перспективні
міжпредметних хронометричні - локальні ,довготривалі
елементів
елементів
За
іншою класифікацією у педагогічній науці виділяють :
Хронологічні –попередні ,
перспективні , супроводжуючі;
Інформаційні - фактичні , понятійні, теоретичні
Хронологічні зв'язки забезпечують узгоджене викладання предметів у часі
відповідно до потреб кожного навчального предмета.
Інформаційні зв'язки
проявляються у єдності трактування понять, фактів положень, які розглядаються
при вивченні різних предметів.
Є безліч методичних прийомів , методів і засобів ,
необхідних для успішної реалізації досліджуваних зв'язків. Але варто не забувати про основні,
визначені шляхи здійснення міжпредметних
зв'язків.Наприклад:
●використання знань, одержаних при вивченні інших
дисциплін;
●виконання
комплексних експериментальних робіт;
●проведення
комплексних екскурсій;
●узагальнююче
повторення.
●використання
сучасних освітніх технологій: інтерактивне
навчання,комп’ютерно-орієнтовані , розвивального навчання , розвитку
критичного мислення ,гуманістична спрямованість навчання ,метод проектів , продуктивне навчання, розв’язок
винахідницьких задач.
Лавиноподібний
потік інформації часто перетворює дітей
на гвинтиків у комп'ютеризованій системі світу. Потреба навчити дитину
саморозвиватися, висловлювати свою думку і зумовлює необхідність запровадження цих
сучасних освітніх технологій для
успішної реалізації знань із різних дисциплін.
Підписатися на:
Дописи (Atom)